догнати


догнати
див. доганяти I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "догнати" в других словарях:

  • догнати — [догна/тие] дожеину/, дожеине/ш, дожеинеимо/, дожеинеите/; нак. дожеини/, дожеин і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • догнати — див. доганяти …   Словник синонімів української мови

  • догнати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • доганяти — догнати (кого що рухаючись, наблизитися до того, хто / що пересувається попереду), наздоганяти, наздогнати, здоганяти, здогнати, наганяти, нагнати, наспівати, наспіти, у[в]ганятися, у[в]гнатися (за ким чим); настигати, настиг(ну)ти, спобігати,… …   Словник синонімів української мови

  • безславьнъ — (3*) пр. 1.Неизвестный, забытый: дн(с)ь бо ѥсмъ. а оутро акы не бывше ѥсмъ. дн(с)ь въ жітьи славнѣ а заоутра въ гробѣ беславнѣ. Пал 1406, 192б. 2. Бесславный, достойный осуждения: Достоино ѥсть ѡ(т) добрыхъ догнати сътарѣшиньство и въ первыхъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • погнатися — пожену/ся, пожене/шся, док. 1) Побігти, полетіти і т. ін. за ким , чим небудь, щоб догнати, досягти; почати переслідування когось або чогось. 2) розм. Те саме, що погнати 3). 3) розм. Те саме, що вирости 1). 4) перен., розм. Виявити бажання… …   Український тлумачний словник

  • подоганяти — я/ю, я/єш, док., перех. Догнати всіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • насідати — I = насісти (на кого й без додатка уперто приставати до кого н. з докорами, лайкою, звинуваченнями тощо), насідатися, насістися, напосідатися, напосістися; наступати, приступати, приступити (до кого й без додатка наполегливо вимагати, домагатися… …   Словник синонімів української мови

  • настигнути — I = настигти, настигати (прийти, прибути вчасно), наспіти, наспівати, приспіти, підоспіти, пристиг(ну)ти, пристигати, спостиг(ну)ти Пор. нагодитися, устигнути I II ▶ див. догнати …   Словник синонімів української мови

  • наступати — I 1) (ведучи активні воєнні дії, рухатися вперед на супротивника); насуватися (великою силою) 2) (на кого рухаючись уперед у напрямі до кого н. і наближаючись упритул, навалюватися на нього, тіснити його), напирати, наперти, насуватися,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.